Niki de Saint Phalle Niki de Saint Phalle

Нікі де Сен-Фалль випустила свої однойменні парфуми у 1982 році для фінансування свого проєкту «Сад Таро». Аромат був розроблений у співпраці з компанією Жаклін Кокран Jacqueline Cochran для виробництва та запуску парфумів,, а його пляшка представляла скульптурну пляшку з переплетеними зміями, що є постійним символом у її мистецтві. Запуск став важливою подією, організованою Енді Ворголом, а гонорари за парфуми допомогли профінансувати третину вартості художньої інсталяції «Саду Таро». Роялті від парфумів безпосередньо покрили третину фінансування, необхідного для завершення саду. Завдяки самофінансуванню вона стала власною покровителькою та звільнилася від залежності від традиційних галерейних систем чи зовнішніх благодійників. Парфуми були офіційно випущені в Нью-Йорку. Вечірку з нагоди запуску організував Енді Воргол, а спонсором був журнал Interview. Для просування аромату Нікі відзначиоася кмітливістю, коли справа дійшла до забезпечення успіху вечора запуску, одягнувши сукню від Марка Боана – художнього директора Dior, який колекціонував її роботи щонайменше 15 років – та увінчану вражаючою тіарою зі звивистих змій, як і її флакон. Найбільш знаковою особливістю був флакон, який вона розробила сама. Флакон був кобальтово-синім кубом з пробкою у формі двох переплетених змій, символом, який вона асоціювала з життям та приборканням страху. Про те, як вона продовжувала обіймати змій, художниця пояснила: «Створюючи їх, я перетворила свій страх на радість. Через своє мистецтво я навчилася приборкувати те, що мене лякає». Гаразд, чому дві змії на пляшці? Щасливі на вигляд беззубі змії є повторюваним образом у роботах Нікі, і, за даними The Guardian, Змії – це повторюваний образ, що народився з того, що де Сен-Фалль називала «літом змій», коли на неї напав батько. «Я б, мабуть, була у в’язниці, – сказала вона, – або досі в психіатричній лікарні, якби мистецтво не допомогло мені позбутися всіх моїх дуже глибоких агресивних почуттів до батьків». Парфуми згодом зібрали третину від 5 мільйонів доларів, необхідних для завершення Саду Таро. Що ж до решти, то чоловік Сен-Фалль, Жан Тінглі, регулярно з’являвся з «валізами, набитими грошима»